«ВЕСНА, ЯКА СХОЖА НА ОСІНЬ»
Розділ: Вистави
Остап Гринів
Гра удвох для двох
Як утворюються, існують і зникають любовні трикутники, знають усі. Тож автор п’єси, наш сучасник, береться дослідити новітній підхід до основ любовної геометрії –
любовний паралелепіпед…
В любовному паралелепіпеді, виявляється, діють зовсім інші закони, в ньому ніхто нікого не кидає і не забуває, а лише здобуває і набуває…
Я вже казав, що видатна українська акторка Ірина Роженко досягла успіху не тільки в виставі про Шельменка, де вона грає справжню українську дівчину, але й в “Сні” за Шекспіром, де вона грає українську європейську героїню, зберігаючи бурлескно-травестійну ідею – і тому вона там схожа на Венеру Котляревського, а завдяки цьому вся вистава робиться схожою на Котляревського – стає подією українського європейського театру.
Сьогодні я бачив Ірину Роженко в виставі Степана Пасічника “Весна, що схожа на осінь” – це великий успіх і Степана, і Ірини. Ось вона – справжня українська європейська красуня-героїня – чого нам ще треба? І ця манера робити наголос на службових словах – і мова перетворюється на внутрішню і поетичну, і еротика стає нашою, не вестернізованою – в ризиковому епізоді зняття трусиків очі Ірини так яскраво блищать і такі виразні, що ми зовсім не думаємо про те – чи гола “там” насправді красуня, чи ні – ми дивимось її просто в глибокі українські чарівні очі, які б сексуальні експерименти вона з собою на сцені не робила. Браво, Ірино!!!))) Браво, Степан!!!