Спочатку була крапка. Велика така собі крапка над „і”, якою закінчувалася остання сторінка історії радянського театру, закритого від усіх „шкідливих” віянь. А за нею лежала незвідана територія, вільний простір для пошуку. Втім, певні вектори все ж таки були – різноманітні естетичні системи, які світова культура встигла випродукувати і засвоїти за роки існування нашого мистецтва у …

детальнiше ->