Пасічник Степан Володимирович народився у Харкові 1965 року. У 1985 р. закінчив акторський факультет Харківського інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського. Того ж року був запрошений до Харківського академічного драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка, де працює й по сьогоднішній день.

У березні 1997 року створює і очолює Харківський театр-лабораторію «Р.S.».

У 1999 р. — закінчив режисерський факультет в Харківському інституті мистецтв ім. І.П.Котляревського.
Від 2001 року — режисер Харківського театру ім. Т.Г.Шевченка.

З 1 травня 2006 року — головний режисер Харківського театру ім. Т.Г.Шевченка. З листопада 2006 року – його художній керівник. З Дня Святої Покрови 2009 року – артист театру.
У 1991, 1993 та 2001 роках брав участь в україно-американських проектах.
З 2002 року викладає майстерність актора (живий план) на кафедрі театру анімації в Харківському університеті мистецтв ім. І.П.Котляревського.

Окремі режисерські роботи:

• «Таємниця» за оповіданнями Володимира Винниченка (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «Маклена Граса» Миколи Куліша (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «Калігула» Альбера Камю (Донецький драматичний театр ім. Артема)
• «Таня-Таня» Олі Мухіної (Харківський театр-лабораторія «Р.S.»)
• «Шляхи рівняйте Духові Його…» Лесі Українки за драматичними поемами «На руїнах», «В катакомбах» та «Орфеєве чудо» (Харківський театр-лабораторія «Р.S.»)
• «Адвокат Мартіан» Лесі Українки (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «Кирпатий Мефістофель» Володимира Винниченка (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «П’ятий поверх» за поезією Олени Теліги (спільний проект Харківського театру-лабораторії «Р.S.» та Харківської філармонії)
• «Бойня» Славомира Мрожека (Харківський інститут мистецтв ім. І.П.Котляревського, кафедра театру ляльок)
• «Дикуни, або Людина зі смутними очима» Хендела Клауса  (робота з акторами Харківського театру-лабораторії «Р.S.» на ІІІ читаннях німецької сучасної драматургії в Києві)
• «Негода» Августа Стріндберга (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «Віолончель» Євгена Шинкаренка (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)
• «Л.Ю.Ч.Е.»  за п’єсою “Мерехтлива Люче” Л.С.Черняускайте (Харківський театр ім. Т.Г.Шевченка)

Окремо постає вистава  «Мсьє Амількар, або Людина, яка платить» Іва Жаміака (Харківський театр-лабораторія «Р.S.» прем’єра 1999 року), найгучніша постановка кількох театральних сезонів у Харкові.

Степан Пасічник — лауреат муніципальної  премії (творчої премії ім. Мар’яна Крушельницького) 2002 року (вистава «Адвокат Мартіан»), багаторазовий лауреат фесту «Театрон» 2004 року (вистава «Бойня», премія за кращу режисуру, премія за кращу чоловічу роль другого плану, премія «тембр фесту» за найцікавіший звукоряд) та вистава «Пригода ведмедиків панда» за п’єсою М.Вішнєка, дві премії за кращу вставу фестивалю – від основного та альтернативного журі та премія за кращу режисуру), лауреат фестивалю «Добрий Театр» 2004 року  (вистава «Бойня», за сміливість у пошуку освоєння драматургії Славомира Мрожека).

Постановки сезонів 2005-2009 років у Харківському театрі «P.S.»:

• «ПРИГОДА ВЕДМЕДИКІВ ПАНДА», яку розповів один саксофоніст, який мав подружку у Франкфурті» за п’єсою Матея Вішнєка. Вистава здобула три вищі відзнаки на ІІІ Всеукраїнському фестивалі «Театрон», Харків, 2006 рік.
• «ПОВЕРНЕННЯ АМІЛЬКАРА» за п’єсою Іва Жаміака (друга редакція).
• «БОЙНЯ» за п’єсою Славомира Мрожека (друга редакція).
• «МОНОЛОГИ. ВЕЧІР СЛОВА» за творами Лесі Українки.
• «НУ, НАРЕШТІ» за п’єсою Петера Турріні. Вистава є лауреатом другої премії Міжнародного фестивалю моновистав “МОНОКЛЬ”, Санкт-Петербург, 2009 рік.
• «СОЙЧИНЕ КРИЛО» за повістю Івана Франка.

Світлана Дорофіївна Пасічник народилася у Харкові 1965 року. У 1992 р. — закінчила факультет журналістики Московського Державного університету ім. М.В.Ломоносова.

Працювала в засобах масової інформації. У 1994 – 1999 рр. закінчила режисерський факультет Харківського інституту мистецтв ім. І.П.Котляревського (майстерня нар. артиста України О.С.Барсегяна). Її дипломна робота – вистава за повістю О.Кобилянської «У неділю рано зілля копала» – здобула вищу оцінку державної екзаменаційної комісії і була рекомендована до участі у фестивалі «Весняні самоцвіти» (м. Кіровоград, 2000 р.), де здобула диплом за розвиток пошукового напрямку у режисурі.

З жовтня 2005 року – директор Харківського театру «P.S.».

З березня 2006 до жовтня 2009 року викладала акторську майстерність і режисуру на кафедрі акторів драматичного театру Харківського державного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського. Є керівником студії Харківського театру «P.S.». Має імідж режисера-новатора.
Одружена, мати чотирьох дітей.

Окремі режисерські роботи:

«ПАСТКА ДЛЯ ДУРНЯ» за оповіданнями Л.Піранделло.

«У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА» за повістю О.Кобилянської.

«ГОРОХОВЕ ПЛЕМ’Я»  за творами О.Теліги та Л.Костенко.

«ЧАРИ НА КОХАННЯ» за біблійним текстом Соломонової Пісні над піснями.

«НЕНАЧЕ СОН» за творами І.Франка.

«АНТІГОНА» за п’єсою Ж.Ануя.

«ВІН, ВОНА І ТОМУ ПОДІБНЕ» за жартами А.Чехова.

Участь у фестивалях:

«ВЕРЕСНЕВІ САМОЦВІТИ», (м. Кіровоград, 2000 р.) – «У НЕДІЛЮ РАНО ЗІЛЛЯ КОПАЛА» за повістю О.Кобилянської, диплом за розвиток пошукового напрямку у режисурі.

«ТЕАТРОН» (м. Харків, 2006 р.) – «ЧАРИ НА КОХАННЯ» за біблійним текстом Соломонової Пісні над піснями. За авторський пошук у режисурі та премія за кращу жіночу роль (актриса Н.Пархрменко).

«КУРБАЛЕСІЯ» (м. Харків, 2006 р.) – «ЧАРИ НА КОХАННЯ» за біблійним текстом Соломонової Пісні над піснями. Гран-прі та премія за кращу жіночу роль (актриса Н.Алюнова).

«ФЕСТИВАЛЬ ЖІНОЧОЇ ТВОРЧОСТІ ІМ. М.ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ» (м. Чернігів, 2006 р.) – «ГОРОХОВЕ ПЛЕМ’Я» за творами О.Теліги та Л.Костенко. Дипломи за кращі жіночі ролі (актриси Н.Алюнова та Н.Пархоменко).

«ТЕАТР. ЧЕХОВ. ЯЛТА.» (м. Ялта, 2009 р.) - «ВІН, ВОНА І ТОМУ ПОДІБНЕ» за жартами Чехова. Диплом за акторську ексцентрику (актори Марія Бораковська, Ігор Ключник та Андрій Вакуленко).